121 рік з дня народження джазмена Леоніда Утьосова

Артист естради, співак, поет, актор Леонід Осипович Утьосов (Лазар Йосипович Вайсбейн) народився 21 березня 1895 року в Одесі, в сім'ї дрібного одеського комерсанта Осипа (Йосифа) Калмановича і Малки Мойсеївна.

Навчався в Одесі в комерційному училищі Файга, але в 1909 році був відрахований за погану успішність і низьку дисципліну. Про це пише ria.З 1909 року Леонід Утьосов працював в бродячому цирку, вчився грати на скрипці.

У 1912 році вступив до Кременчуцького театру мініатюр, тоді ж взяв сценічний псевдонім Утьосов. З 1913 року актор грав в одеській трупі, Херсонському театрі мініатюр, мандруючому театрі мініатюр Мозаїка. У 1917 році Леонід Утьосов посів перше місце на конкурсі куплетистів в Гомелі і в тому ж році організував в Москві невеликий оркестр, з яким виступав у саду Ермітаж.

У 1919 році відбувся кінематографічний дебют Леоніда Утьосова - актор знявся в ролі адвоката Зарудного у фільмі Лейтенант Шмідт - борець за свободу.

З 1921 року по 1928 рік Леонід Утьосов грав в Московському театрі революційної сатири, Театрі музичної комедії, Палас-театрі, Ленінградському вільному театрі, Ризькому театрі Маріне.

У 1925 році Леонід Утьосов знявся в двох фільмах Бориса Свєтлова - комедії Кар'єра Спірькі Шпандиря і в драмі Чужі.

У 1928 році під час поїздки в Париж Утьосов вперше почув професійний джаз, зібрав музикантів і став готувати джазову програму. 8 березня 1929 року в Ленінграді на сцені Малого оперного театру дебютував театралізований джаз Леоніда Утьосова Теа-джаз, який пізніше отримав назву Державний естрадний оркестр РРФСР.

Це був абсолютно новий для естради того періоду жанр. Утьосов поєднував диригування з конферансом, танцями, співом, грою на скрипці, читанням віршів. Музиканти грали різноманітні сценки між собою і диригентом. Весь виступ було режисерськи об'єднано, починаючи зі знайомства з публікою і завершуючи прощальній піснею Поки, для трансляції якої використовувалися кіноекран і репродуктори, встановлені на фасаді концертної будівлі.

Друга програма оркестру Утьосова називалася Джаз на повороті, була випущена в 1930 році і складалася з оркестрових фантазій на теми народних пісень і чотирьох рапсодій, написаних Ісааком Дунаєвським.

У 1933 році в репертуарі колективу Утьосова з'явилася п'єса Музичний магазин, яка представляла собою ряд невеликих комічних епізодів, що відбувалися в музичному магазині протягом робочого дня. В одній зі сцен оркестр пародіював джаз, виконуючи перекладені Дунаєвським в ритмі фокстроту арію індійського гостя з Садко Римського-Корсакова, Серце красуні з Ріголетто Джузеппе Верді і деякі теми з Євгенія Онєгіна Петра Чайковського. Успіх джазовій інтерпретації класичних творів багато в чому визначив зміст наступної програми оркестру - Кармен та інші, в якій комічно обіграються епізоди відомої опери в супроводі переробленої музики Бізе.

Справжнім проривом для артиста і його ансамблю став 1934 рік, коли на екрани кінотеатрів вийшов фільм Григорія Александрова Веселі хлопці, в якому знімався весь оркестр Утьосова. Загальний настрій картини визначили пісні Дунаєвського на вірші Лебедєва-Кумача: Серце, тобі не хочеться спокою і Марш веселих хлопців у виконанні Леоніда Утьосова. Конгрес миру і дружби з СРСР у Лондоні в 1937 році закінчувався під Марш веселих хлопців.

За перших років Другої світової війни оркестр дав понад 200 концертів на заводах, кораблях, в діючій армії на Калінінському фронті, постійно включаючи в програму нові пісні: Жди меня, Землянка, Темная ніч, Одессит Мишка, сатиричні антифашистські частівки Гадам немає пощади!.

Друга програма військових років стала відгуком на початок серйозних успіхів радянської армії. У неї були включені пісні: Прощання, Пароплав, Десять дочок, Двоє друзів. 9 травня 1945 при величезному скупченні народу Леонід Утьосов виступав з оркестром на площі Свердлова в Москві.

У 1952 році з'явилася програма Музика товстих, центральне місце в якій займала сатира на міжнародні теми. 25-річчя колективу в 1954 році було відзначено естрадним спектаклем Срібне весілля, в якому серед інших Утьосов виконав один з останніх творів Дунаєвського Я пісні віддав всі сповна.

У березні 1960 року у Московському театрі естради була представлена