Розкрита чергова афера з прийняттям закону про люстрацію.

Зміни в закон про очищення влади критикують, пояснюючи це нібито їх невідповідністю рекомендаціям Венеціанської комісії, але така інформація є неправдивою, заявила в ефірі радіостанції Голос Столиці голова ради Громадського люстраційного комітету Олександра Дрік.У вівторок, 22 березня Конституційний суд у формі усного слухання продовжить розгляд справи про те, чи відповідають Конституції окремі положення «Закону про очищення влади». Народні депутати і судді оскаржують норми про заборону протягом десяти років займати посади для певних осіб, щодо яких здійснюється люстрація. Також повідомляється, що нинішній варіант «Закону про очищення влади» не влаштовує і Венеціанську комісію. Там вважають, що документ не повністю відповідає європейським стандартам і принципам верховенства права.

Голова ради Громадського люстраційного комітету Олександра Дрік в ефірі радіостанції Голос Столиці заявила, що парламент вже більше року затягує розгляд змін до закону про очищення влади, які були узгоджені з Венеціанською комісією.

У жовтні минулого року Конституційний суд переніс засідання з розгляду закону про очищення влади на невизначений термін, а зараз знову заговорили про люстрацію. Яких змін можна очікувати?

— Конституційний суд не має підстав для скасування люстраційного закону. Це маніпуляція, яку зробили противники люстрації, стверджуючи, що Венеціанську комісію не задовольняє закон про очищення влади. Венеціанська комісія схвалила люстраційний закон і у своєму висновку, опублікованому 19 червня 2015 року, вона врахувала зміни, які були запропоновані за результатами консультації як раз з цією ж комісією, після чого вони були внесені на розгляд парламенту. Майже рік парламент не розглядав ці зміни, тому що вони застрягли в комітеті з питань правоохоронної діяльності і правосуддя, який очолює Князевич, колишній представник президента в парламенті.

Чому так довго тягнули?

— Це була афера, щоб до наступного розгляду Конституційним судом закону про очищення влади сказати, що український люстраційний закон не відповідає вимогам Венеціанської комісії, хоча це неправда. І вся ця афера була затіяна спеціально до цього засідання Конституційного суду. Проте, ми її вчасно виявили і зрозуміли, в чому проблема. Зараз відповідні зміни знову були внесені до парламенту, і сподіваємося, що парламент найближчим часом їх розгляне. Але на сьогодні в Конституційного суду немає підстав ні стверджувати, що Венеціанська комісія розкритикувала закон, ні скасовувати люстрацію.

Хто придумав, що Венеціанська комісія рекомендує внести зміни в закон про очищення влади?

— Коментарі за участі голови Венеціанської комісії Джанні Букіккіо були ще наприкінці позаминулого року, коли розроблялися зміни до закону. І те, що було розповсюджено окремими телеканалами і новинними агентствами не означає, що цей коментар був взятий недавно. У мене є великі підозри, що це була нарізка, зроблена з тих коментарів, які раніше давалися Джанні Букіккіо. В будь-якому випадку, заяви п

2000

ро те, що в законі не враховані ті пропозиції, які надавала Венеціанська комісія, є неправдою.

Ці рекомендації Венеціанської комісії носять обов'язковий характер?

— Вони носять рекомендаційний характер, але ми прекрасно розуміємо, що це один із найповажніших європейських органів, який оцінює усі закони країн ЄС на дотримання прав людини. Тому, якщо ми рухаємося в цьому напрямку, то ми маємо враховувати ці рекомендації.

Що може затягнути процес прийняття закону про очищення влади і на який термін?

— Ситуація, яка склалася в комітеті Князевича, показує, що у нас в парламенті набагато більше ворогів, ніж здається. Ворогами люстрації сьогодні є як раз ті народні депутати, які самі підпадають під критерії люстрації, і вони звернулися до Конституційного суду з проханням скасувати люстраційний закон. Очевидно, що відбуваються якісь перемовини з президентом, який зараз хоче сформувати новий уряд, і в цих перемовинах беруть участь представники колишньої влади, яким люстраційний закон забороняє займати керівні посади. Це стосується міністрів, керівників різних відомств, в тому числі правоохоронних, податкових і так далі.

Після завершення дослідження матеріалів Конституційним судом в усному слуханні, КСУ перейде до закритої частини пленарного засідання?

— Почнемо з того, що КСУ вже перебрав всі строки, які відводилися йому чинним українським законодавством для винесення свого рішення. У Конституційного суду було три місяці, а розгляд закону, нагадаю, триває вже більше року. Це є порушенням процедури під час розгляду цього закону в Конституційному суді. І наявність цих порушень свідчить про те, що порушення регламенту можуть відбуватися і далі. Дійсно, після усного слухання має відбуватися перехід до письмового провадження. Але надзвичайно важливо, щоб представники парламенту і органів влади, які будуть виступати на захист люстраційного закону, були почуті, і щоби ті судді, третина з яких дозволили Януковичу узурпувати владу, були як мінімум усунуті від розгляду цього закону про очищення влади, а як максимум — були покарані.

Прийняття цього закону буде остаточним чи можливі якісь подальші зміни?

— Сьогодні діє чинна редакція закону. Ті зміни, які були погоджені з Венеційською комісією, мають бути єдиними змінами, внесеними до закону про очищення влади. Як швидко парламент ухвалить ці зміни, залежить від депутатів. Я не виключаю, що Конституційний суд сам зацікавлений у скасуванні закону через те, що згідно з цими змінами тепер і вони будуть проходити люстраційну перевірку.

До слова, раніше в ефірі радіостанції Голос Столиці член правління громадської організації «Transparency International Україна» Ярослав Юрчишин заявив, що реальний рівень корупції втричі перевищує статистику ГПУ.

Раніше в ефірі радіостанції Голос Столиці директор консалтингової компанії «Партія влади» Олена Дяченко висловила думку про те, що антикорупційні відомства в країні створюються тільки для звітності.

У той же час керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загороднійвважає, що антикорупційна прокуратура є знаряддям тиску на політичних опонентів.